3. Компетентності з ОДГ/ОПЛ

Ці приклади показують, на що націлені вчителі ОДГ/ОПЛ, плануючи свої уроки. Вчителі визначають, що повинні вміти учні і що знаходиться у сфері їх можливостей, визначають освітні потреби кожного через розгляд його сильних та слабких сторін, труднощів та можливостей.

Немає нічого нового в таких міркуваннях – це звичайна практика. Більшість вчителів не лише продумують тематику і зміст уроків – “я повинен закінчити тему XIX століття перед початком святкових канікул” – але при цьому беруть до уваги результати, які вони хочуть отримати від учнів.

Вирішення поставлених завдань, направлених на особистість учня та його можливості, лежать у сфері їх компетентності. У дорослому житті всім учням доведеться обходитись без учителя, тренера чи порадника. Традиційна модель навчання – формальні програми, що забезпечують систему знань, – практично не задовольняє потреби учнів у розвитку їх життєвих компетентностей.

Приклади, наведені вище, демонструють три дидактичні підходи:

• Приклад перший – встановлення візуального контакту з аудиторією, вміння вільно висловлюватись не належить до особливих навичок, але володіння цими уміннями допоможе учням оперувати своїми знаннями та необхідною інформацією. В даному випадку це навчання “для” демократичного громадянства і прав людини формує навички активної участі в демократії.
• Приклад другий – розуміння основ виборчої системи, інформація про тих, хто виграв останні вибори і сформував діючий уряд, красномовний приклад навчання “про” демократію і права людини. Молоді громадяни мають знати, які права людини, наприклад, участь у виборах, були включені як громадянські до конституції їх країни і яким є вплив їх голосування на виборчу систему країни.
• Нарешті, останній приклад свідчить про важливість цінностей і поглядів. Демократія спирається на політичну культуру, що формується через цінності і погляди, яких громадяни дотримуються, в даному випадку взаємної поваги і толерантності до поглядів, з якими я не погоджуюсь. Учні повинні бути готові визнати, що їх право на свободу обмежується правами інших осіб, отже, свобода несе відповідальність. Набуття цінностей через досвід та переконливі приклади є навчанням “через” демократію і права людини.

Компетентність – це те, у чому людина добре обізнана та що формує основу особистості. Тобто:

• що людина знає і розуміє;
• які навички дозволяють людині використовувати її знання;
• усвідомлення і сприйняття знань і навичок, які має людина, і як результат – готовність використовувати їх з упевненістю та відповідальністю.

Останній пункт має особливе значення. Не лише вчитель повинен знати, на що здатні його вихованці, але й самі учні мають це усвідомлювати. Вони повинні знати, з чого складається комплект їх розумових інструментів та до яких завдань або проблем він може бути застосований. Найголовніше, учні повинні бути впевнені у необхідності навчання протягом життя.

Оскільки компетентності мають відношення до нашого внутрішнього потенціалу, вони фізично невидимі. Тоді як може вчитель з’ясувати, якими компетентностями володіють його учні?

Розглянемо приклад: лінгвіст Ноам Чомсі описав мовну компетентність носіїв мови. Носії мови постійно створюють і розуміють речення, які вони ніколи до цього не вимовляли або не чули. Ми не можемо візуально бачити мовну компетентність, але ми сприймаємо її прояв через носія мови, тому можемо стверджувати, що в даному випадку має місце компетентність вільного спілкування.

Не існує жодної компетентності, що не мала б видимого прояву, водночас – жодної дії, не підкріпленої компетентністю. Вчителі оцінюють розвиток компетентностей учнів через оцінку їх діяльності – тобто того, на що вони здатні. Проблемне навчання націлене на удосконалення учнівських компетентностей, на оцінювання вчителем навчальних досягнень та визначення їх навчальних потреб. Це стосується не лише ОДГ/ОПЛ, але і всього навчання загалом.

Постає питання: чи інструменти оцінювання насправді відповідають діяльності, яку ми оцінюємо?

Ми оцінюємо розвиток компетентності учня через наше сприйняття його діяльності. Компетентності не можна помітити оком, тому нам необхідно мати модель для визначення навчальних цілей та оцінювання навчальної діяльності.

У цьому виданні ОДГ/ОПЛ ми пропонуємо модель компетентності, яка відповідає ключовим принципам ОДГ/ОПЛ – навчання “про”, “через”, “для” демократії і прав людини. В ОДГ/ОПЛ учні повинні розвивати компетентності у:

• політичному аналізі та судженні;
• навичках;
• вживанні заходів і політичній участі;
• соціально-особистісну компетентність.

3.4.1. Компетентність у політичному аналізі та судженні

Демократичне громадянство вимагає від громадян розуміння проблеми, що обговорюється. Тобто обізнаності та здатності її аналізувати, відслідковувати хід доказів та вирішення конфлікту. Це пізнавальний аспект розвитку компетентності (вивчення політичної проблеми).

Без такого рівня розуміння громадянин стане легкою здобиччю демагогів, лобістів та популістів, а також не зможе захищати власні чи групові інтереси. Ми залежимо від ЗМІ, як джерел інформації, і повинні бути здатними використовувати їх з критичної точки зору.

Лише тоді, коли ми знаємо, чого хочемо досягти, ми можемо вживати заходів як у політиці, так і в житті загалом. Ми повинні вміти визначити свої інтереси та цілі, рівновагу між прагненнями та потребами, цінностями та відповідальністю. Політика – це процес ухвалення або прийняття рішення та врегулювання конфліктів; немає іншого шляху, окрім винесення рішення, а рішення не можливе без судження.

Зростаюча складність процесу модернізації суспільства має тенденцію переобтяження компетентності в аналізі і судженні “звичайних громадян”. Персоналізація – довіра чи недовіра щодо політичних лідерів – один із способів усунення складності. Освіта, і не лише ОДГ/ОПЛ, є ключем до розуміння громадянами власних можливостей щодо прийняття важливих для них рішень.

3.4.2. Навички

Учням необхідно мати набір розумових інструментів – навичок та методів – для здобування і використання інформації та формування власного погляду незалежно та систематично. Ці інструменти дозволяють учням:

• отримувати інформацію через ЗМІ та особистий досвід шляхом дослідження друкованих і електронних медіа, засобами інтерв’ю, дослідження, аналізу тощо;
• відбирати та вивчати інформацію (конструктивістське навчання) – методи планування, оптимального використання часу, читання, мислення, фіксації;
• представляти, розділяти та аргументувати власні погляди – методи створення роздаткового матеріалу, плакатів, газет, презентацій у PowerРoint, лекцій, дискусій, дебатів тощо (поєднання конструктивістського навчання та методу деконструкції);
• проаналізувати результати навчального процесу та діяльності.

Як уже зазначалось, ці навички є важливими не тільки в ОДГ/ОПЛ, але й у школі взагалі. Вони готують учнів до подальшого серйозного навчання та отримання кваліфікованого робочого місця. Тому тренування таких навичок на міжпредметному рівні є важливим та необхідним.

3.4.3. Вживання заходів

У ОДГ/ОПЛ також застосовуються формальні методи навчання демократії та правам людини, але цього замало. ОДГ/ОПЛ розглядає школу як мікросуспільство, де учні вчаться брати участь у житті суспільства та політиці через практичний досвід. Серед компетентностей, яких учні набувають у школі, необхідно відзначити:

• компетентність у висловлюванні своїх прагнень і потреб, з’ясуванні і відстоюванні власних інтересів;
• виборча компетентність, що передбачає участь у виборах в якості кандидатів або виборців;
• компетентність у веденні переговорів і ухваленні рішень;
• компетентність у розумінні і визначенні потреб у рамках правил та санкцій.

ОДГ/ОПЛ та школа в цілому забезпечують учнів можливостями отримання знань для подальшої активної участі в соціальних процесах. Але в оцінці досягнень та ступеня розвитку компетентностей школа має свої межі. Оскільки процес передачі знань розповсюджується далеко за межі школи – у реальне життя – порівняння навчальних досягнень стає складним, навіть неможливим.

3.4.4. Соціально-особистісна компетентність

Соціально-особистісна компетентність – це якісна характеристика особистості, здатність адекватно оцінювати навколишню дійсність на основі власних знань, уміння вибудовувати свою поведінку відповідно до визначених цілей, суспільних цінностей та норм. Оволодіння учнями даною компетенцією здійснюється на основі дидактичного підходу до навчання “через” демократію. Компетентність включає наступні складові:

• відчуття власної гідності;
• емпатія;
• взаємоповага;
• визнання необхідності йти на компроміс;
• відповідальність;
• визнання прав людини як комплексу загальнолюдських цінностей для підтримки миру, справедливості і соціальної єдності.

Здійснюючи ОДГ/ОПЛ, вчителям необхідно володіти певними компетенціями для того, щоб надати учням відповідні навчальні можливості.

Інструментарій для вчителів включає набір ресурсів для допомоги у визначенні цілей та завдань компетентнісного навчання ОДГ/ОПЛ, про які говориться у вступі до цього розділу.

Для більш детальної інформації звертайтесь до публікації Ради Європи “Як вчителі можуть підтримувати громадянську освіту та освіту прав людини: концепції (структура, основні положення) розвитку компетентностей”.