Ви читаєте том I Якщо учні приходять на заняття з ОДГ/ОПЛ зі своїми власними думками, а виходять з точкою зору, нав’язаною вчителем, безумовно, можна говорити про існування проблеми. Вчителі ОДГ/ОПЛ мають чітко стежити за тим, щоб не тиснути на точку зору учнів, якщо вона відрізняється від їх власної. Школи – це державні заклади, і батьки та суспільство в цілому чекають, що вчителі не зловживатимуть своєю владою при вихованні дітей.
Тому професійна етика вчителів ОДГ/ОПЛ має вирішальне значення для успіху і навіть обґрунтування місця ОДГ/ОПЛ в навчальному плані школи. Вона має відповідати таким трьом принципам, що беруть початок у Німеччині з 1970 р.19
19Див. “Консенсус Бойтесбаха” – www.lpb-bw.de
5.1. Принцип відсутності впливу
Учитель не повинен намагатися вплинути на думку учнів заради прийняття його власної точки зору, наприклад, у питаннях політичної коректності. Тому він не повинен зупиняти або “тиснути” на будь-якого учня авторитетними твердженнями. Навпаки, учні мають створювати власні судження вільно без будь-якого втручання або перешкод. Будь-яка спроба вчителя здійснити тиск на учнів несумісна з ОДГ/ОПЛ і його завданням виховання громадян, здатних і готових брати участь у відкритому суспільстві й вільній плюралістичній демократії.
5.1.1. Практичне значення
Учитель повинен вести обговорення на уроках ОДГ/ОПЛ, але не брати в них участі. З іншого боку, якщо учні просять свого вчителя висловити власну точку зору, ми радимо це зробити. Учні знають, що, як громадянин, учитель має особисту політичну точку зору подібно до будь-якого іншого громадянина, і незрідка вони цікавляться нею. Важливо, щоб учитель підкреслив, що вступає в дискусію не як професіонал, а як громадянин. Звичайно, для учнів буде дивним той факт, що вчитель ОДГ/ОПЛ залишається політично нейтральним, у той час як вони чекають висловлення його власної точки зору.
Учитель, відданий ідеї прав людини, звичайно, буде неприємно вражений, почувши від своїх учнів думки, які проявляють їх схильність до расизму, націоналізму або будь-якого виду фундаменталізму. Він повинен стримуватися від придушення таких поглядів дітей. Натомість, йому необхідно розібратись у витоках такої позиції учнів.
5.2. Принцип спірного обговорення
Яким би не було спірне питання у сфері науки або політики, воно має бути представленим на уроках ОДГ/ОПЛ. Цей принцип тісно пов’язаний із принципом відсутності ідеологічного впливу: якщо відмінність точок зору не береться до уваги і альтернативність вибору ігнорується, то ОДГ/ОПЛ слідує принципу ідеологічного впливу.
У плюралістичних суспільствах розбіжності, відмінності в цінностях і конкуруючі інтереси – є правилом, а не виключенням, і тому учні повинні навчитися, як мати справу з протиріччями. У демократії обговорення та дебати – засоби для вирішення проблем і конфліктів. Угода і певна ступінь згоди на основі компромісу – є результатом переговорів. Проте, якщо гармонія нав’язується збоку ще на початку переговорів, вона межує з диктатурою і контролем над думкою.
5.2.1. Практичне значення
Упродовж обговорення вчитель ОДГ/ОПЛ повинен представляти щонайменш дві точки зору на питання. Рівний баланс (наприклад, об’єм текстів) важливий.
Під час пленарних обговорень учитель має приймати різні точки зору учнів. Якщо одна позиція виражається лише меншістю – або не підтримується жодним із них взагалі – вчитель повинен прийняти цю позицію заради дискусії, підкреслюючи, що він виконує особливу роль, а не висловлює особистий погляд. Учитель має пристосувати свою силу аргументації до учнівської.
5.3. Надання можливості учням відстоювати свої інтереси
Учні мають бути здатними аналізувати політичну ситуацію і визначати свої інтереси, а також знаходити способи і засоби впливу на ситуацію на свою користь. Це завдання вимагає від учнів володіння навичками і компетентностями, вживання заходів та прийняття участі, чого можливо досягнути лише за умов наявності двох вищезгаданих принципів. Даний принцип не повинен розглядатися як заохочення егоїзму і зневага до відповідальності. Кожне суспільство спирається на цінності, але справа в тому, що вчитель не повинен перешкоджати учням у просуванні власних інтересів через заклик дотримання їх обов’язків і відповідальності.
5.3.1. Практичне значення
Школа – це мікросуспільство, де учні вчаться брати участь у будь-яких процесах. Цього можна досягти багатьма методами, починаючи з уроків, коли ми дозволяємо учням вибирати цікаві для них теми та брати участь у плануванні уроків, включаючи більш розвинені форми, такі як демократичне врядування в школі (навчання через демократію і права людини).
Проблемне навчання дає підтримку учням у розвитку їх незалежного мислення і вміння приймати рішення.
