2. Завдання і ключові питання проблеми визначення цілей і відбору матеріалу

Teachers with a sense of responsibility in their work repeatedly face the problem of justification: what are the reasons for my selection of possible objectives and topics?

Вчителі неодноразово стикаються з проблемою обґрунтування: тобто необхідно з’ясувати підстави для визначення цілей і тематики, що передбачає прийняття фундаментальних рішень, пов’язаних з навчанням. Цілі не повинні бути скопійовані, адаптовані чи просто продиктовані. Швидше, вони мають бути скрупульозно обговорені, їх вибір повинен ґрунтуватися на здоровому глузді і мотивації. Для вчителя дуже важливо пов’язати власні цілі по відношенню до умов навчання учнів та скорегувати їх відповідним чином (Див. розділ 1: Розуміння демократії і прав людини).

Як тільки сформульовано конкретну ціль, необхідно приділити увагу змісту. Тільки після того, як ви визначили бажаний рівень змісту, наприклад, тематику, ви будете в змозі визначити свої особисті цілі як учителя.

У процесі планування робота з визначення аспектів змісту навчання складна та потребує багато часу. На перший погляд, для цього потрібно докласти зовсім незначних зусиль, оскільки навчальна програма визначає чіткі керівні принципи, а деякі ресурси для вчителів дають детальні пропозиції. Проте головним завданням вчителів лишається високий рівень інформованості у сфері їх професійних знань, їх структурування, набуття всебічного розуміння, детального аналізу, критичної оцінки, свідомого вибору теми і завдань навчання, відображення такого рішення в діапазоні ширших контекстів, перевірка обраних тем щодо їх освітнього значення і т. п. Це завдання має особливе значення, оскільки кількість можливих тем для вивчення незліченна, а час – обмежений.

Наступні ключові питання і питання для самоперевірки допоможуть у складному виборі теми навчання. В цьому випадку пропонується взаємодія з іншими вчителями і, можливо, також з учнями.

Для визначення цілей:

• Яких цілей я бажаю досягти?
• Яких компетентностей мають набути учні по завершенні вивчення теми?
• Чим я керуюсь при визначенні цих цілей?
• Який пріоритет я визначаю для своїх цілей (першорядні і другорядні)?
• Які завдання важливі на даний момент – для класу в цілому, для окремих учнів, хлопчиків та/або дівчаток?
• Чи впевнений я, що обрані мною цілі служать основним інтересам і потребам моїх учнів?
• Чи відповідають мої уроки інтересам учнів?
• Чи можуть учні брати участь у процесі визначення цілей навчання?
• Скільки часу (уроків і тижнів) виділяється на досягнення цілей?
• Яких цілей необхідно буде досягти всім учням у межах доступного навчального часу (загальний стандарт досягнення)?
• Чи визначені певні досягнення для окремих учнів (навчання відповідно до індивідуальної спроможності)?
• Чи отримують учні можливість рухатися вперед від знання до дії, тобто, чи можуть вони впевнено застосувати знання, яких набули?
• На чому я зосереджуюся у своєму викладанні – на пізнавальній, особистій чи соціальній компетентності?
• У мене чітка ідея короткострокових і довгострокових завдань, які мають першорядне значення для мого класу, для навчальних груп, для окремих хлопчиків та дівчаток?
• Чи ясно і чітко я сформулював завдання?

Для вибору тем і матеріалів:

• Яка тема була обрана?
• Які є підстави для мого вибору?
• Як структурована моя тема?
• Чи відповідає мій вибір навчальному плану?
• Які аспекти обраної мною теми цікавлять моїх учнів?
• Яким чином навчання у школі пов’язане з навчанням поза її межами?
• Чи існує зв’язок між темою і реальним життям та оточенням учнів?
• Чи маю я загальне уявлення про зміст предмету, що дозволяє мені вибрати певну тему? Як я можу бути більш інформованим у даному питанні? Чи потрібно мені здійснювати будь-які дослідження або експерименти перед розглядом теми в класі?
• Які матеріали для вчителів, котрі розкривають специфічні аспекти даної теми, є доступними?
• Чи будуть мати учні, хлопчики та дівчатка, можливість використання власного досвіду, знань та навичок на уроках? (Наприклад, діти різного культурного або лінгвістичного походження).
• Чи буде запропонована тема однаково прийнятна для конкретних потреб обох статей?
• Чи цікавить мене обрана тема?

Три ключові сфери вивчення демократії та прав людини

Мета Освіти для демократичного громадянства – розвиток компетентностей у трьох ключових сферах, які завжди взаємопов’язані і тому мають бути розглянуті в комплексі.

Компетентність у політичному аналізі та судженнях

Учні формують компетентність в аналізі політичних подій, проблем і спірних питань та вчаться визначати власну позицію. Для повнішого розуміння їм необхідно вміти використовувати структурований аналіз, якому вони навчаються на уроках ОДГ.

Школярі опановують навички та вміння:

• визначати важливість політичних рішень для власного життя;
• визначати та оцінювати наслідки політичних рішень;
• визначати і представляти свою особисту точку зору і сприймати точку зору інших;
• сприймати та розуміти три виміри політики:

а) інституційний;

б) змістовий;

в) орієнтований на процес;

• аналізувати та оцінювати різні фази політичних процесів на мікро- (наприклад, життя школи), мезо- (наприклад, суспільство) і макрорівнях (національна і міжнародна політика);
• визначати факти, проблеми і рішення, за допомогою аналітичних категорій;
• визначати головні аспекти демократичних систем і пов’язувати їх з основними цінностями;
• ідентифікувати соціальні, юридичні, економічні, екологічні і міжнародні умови, події, практичну зацікавленість в обговоренні спірних поточних проблем;
• визначати шляхи представлення політичних питань ЗМІ.

Компетентність у використанні методів

Для того, щоб бути здатним брати участь у різних політичних процесах необхідні не тільки знання про політичний зміст, структури та процеси, але і загальні компетентності, які потрібні в інших сферах (комунікація, співпраця, обробка інформації, даних і статистики). Вміння дискутувати як особливо важливий елемент участі в обговоренні політичних питань є навичкою, якої учні набувають на уроках Освіти для демократичного громадянства. Мета – навчити учнів використовувати ці навички в методах, які широко представлені в політичному ораторстві (дискусії, дебати).

Школярі вчаться:

• знаходити, вибирати, обробляти, представляти та давати незалежний від ЗМІ та/ або нових ЗМІ власний аналіз (збір, систематизація, обробка статистики, карт, діаграм, схем, карикатур);
• використовувати матеріали ЗМІ і з критичної точки зору створювати власну медіапродукцію;
• застосовувати емпіричні методи (методи опитування та інтерв’ю).

Компетентність у прийнятті демократичних рішень та дій

Мається на увазі вміння презентувати та доводити у доброзичливій і адекватній формі свої політичні погляди, переконання та інтереси перед аудиторією.

Учні вчаться:

• правильно і впевнено висловлювати свій політичний погляд та вдосконалювати навички ведення різних форм діалогу;
• брати участь у суспільному житті і здатності діяти політично (усні навички комунікації, як, наприклад, доведення власної точки зору, обговорення, дебати, ведення дискусії; створення презентацій та плакатів, стінних газет, протоколів засідання, листів до редактора тощо);
• визначати власні можливості у здійсненні політичного впливу, створювати команду і працювати разом;
• відстоювати свою точку зору, але і йти на компроміс;
• розпізнавати антидемократичні думки і тенденції та здатність адекватно на них реагувати;
• поводитися природно в міжкультурному контексті.

Навчання неможливе без певних матеріалів, оскільки вони є засобом передачі змісту предмету, теми, інформації, даних тощо. Учні розвивають свою компетентність через дію, що означає – вони “виконують дію” з об’єктом. Перше, що спадає на думку під словом “об’єкт”, є, мабуть, підручник чи роздатковий матеріал, і вони дійсно відіграють важливу роль в ОДГ/ОПЛ.

Дві категорії методичних матеріалів ОДГ/ОПЛ

Зміст ОДГ/ОПЛ знаходить своє відображення у широкому спектрі навчальних матеріалів та посібників. Шкільні підручники та посібники – це приклади друкованої навчальної продукції. В інтерактивному навчанні багато матеріалів створюється самими вчителями й учнями. Матеріали є насправді актуальними та дієвими, оскільки створені людьми, для людей та певної ситуації. Отже, вчителі та учні виступають не лише користувачами, але й авторами. У II–VI томах цього видання з питань Освіти для демократичного громадянства та прав людини наводиться багато прикладів таких матеріалів, що були створені у процесі навчання, орієнтованого на завдання, або у проектах. А описи розділів і уроків досліджують навчальний потенціал учнів.

Навчальні завдання та необхідні матеріали для їх забезпечення

Таблиця наводить типові приклади взаємозв’язку двох категорій – друкованих навчальних матеріалів та продуктів, створених вчителями і учнями під час уроків. Хочемо наголосити, що ми не надаємо перевагу жодному із видів навчальних матеріалів окремо, тому що лише у їх взаємозв’язку навчальний процес стає дійсно ефективним. І навчання демократії та прав людини вимагає того, щоб вчителі серйозно ставилися до матеріалів, створених самими учнями.

Відбір медіаматеріалів

Як уже було зазначено вище, навчальні матеріали з ОДГ досить різноманітні. І саме вчителям та учням належить право їх вибору. Зазначимо, що учні обирають матеріал у процесі конструктивістського навчання. Нижче ми розглянемо роль учителя у відборі матеріалів для уроків ОДГ/ОПЛ.

Критерії відбору медіаматеріалів

• Надійність: Чи добре відомі автор, джерело, час створення? Текст, дані та факти взяті з першоджерела, учні (другого року навчання) здатні помітити певні внесені до них зміни.
• Відповідність: Чи відповідає матеріал рівню розуміння учнів та розвитку їх компетентностей, у тому числі їх досвіду деконструктивної критики? Матеріали мають відповідати середньому ступеню складності, що вимагає певних зусиль для їх вирішення, і таким чином удосконалюватиме навички учнів, їх знання, розуміння та силу судження.
• Доцільність: Чи відповідає матеріал інтересам учнів? Він розкриває цікаві та важливі для учнів теми. Учні можуть пов’язати його зміст зі своїм попереднім досвідом.
• Принцип ідеологічної свободи/плюралізму поглядів: Чи висловлює матеріал різні точки зору? Чи не нав’язує він учням лише певні думки, судження, інтереси? (Див. матеріали розділу “Професійна етика вчителя ОДГ/ОПЛ”).

Використання матеріалів, створених учнями

Письмові роботи, малюнки, зображення тощо: Вчитель може вивчити ці матеріали перед або після уроків і вирішити, яким чином їх можна використати.

Усні відповіді, доповіді тощо ставлять перед учителем значно важчі завдання, оскільки він має реагувати одразу і часто імпровізувати. Дивіться файл “Ведення пленарної дискусії” цього тому.