2.1. Завдання
Teachers with a sense of responsibility in their work repeatedly face the problem of justification: what are the reasons for my selection of possible objectives and topics?
Вчителі неодноразово стикаються з проблемою обґрунтування: тобто необхідно з’ясувати підстави для визначення цілей і тематики, що передбачає прийняття фундаментальних рішень, пов’язаних з навчанням. Цілі не повинні бути скопійовані, адаптовані чи просто продиктовані. Швидше, вони мають бути скрупульозно обговорені, їх вибір повинен ґрунтуватися на здоровому глузді і мотивації. Для вчителя дуже важливо пов’язати власні цілі по відношенню до умов навчання учнів та скорегувати їх відповідним чином (Див. розділ 1: Розуміння демократії і прав людини).
Як тільки сформульовано конкретну ціль, необхідно приділити увагу змісту. Тільки після того, як ви визначили бажаний рівень змісту, наприклад, тематику, ви будете в змозі визначити свої особисті цілі як учителя.
У процесі планування робота з визначення аспектів змісту навчання складна та потребує багато часу. На перший погляд, для цього потрібно докласти зовсім незначних зусиль, оскільки навчальна програма визначає чіткі керівні принципи, а деякі ресурси для вчителів дають детальні пропозиції. Проте головним завданням вчителів лишається високий рівень інформованості у сфері їх професійних знань, їх структурування, набуття всебічного розуміння, детального аналізу, критичної оцінки, свідомого вибору теми і завдань навчання, відображення такого рішення в діапазоні ширших контекстів, перевірка обраних тем щодо їх освітнього значення і т. п. Це завдання має особливе значення, оскільки кількість можливих тем для вивчення незліченна, а час – обмежений.
Наступні ключові питання і питання для самоперевірки допоможуть у складному виборі теми навчання. В цьому випадку пропонується взаємодія з іншими вчителями і, можливо, також з учнями.
2.2. Ключові питання
Для визначення цілей:
- Яких цілей я бажаю досягти?
- Яких компетентностей мають набути учні по завершенні вивчення теми?
- Чим я керуюсь при визначенні цих цілей?
- Який пріоритет я визначаю для своїх цілей (першорядні і другорядні)?
- Які завдання важливі на даний момент – для класу в цілому, для окремих учнів, хлопчиків та/або дівчаток?
- Чи впевнений я, що обрані мною цілі служать основним інтересам і потребам моїх учнів?
- Чи відповідають мої уроки інтересам учнів?
- Чи можуть учні брати участь у процесі визначення цілей навчання?
- Скільки часу (уроків і тижнів) виділяється на досягнення цілей?
- Яких цілей необхідно буде досягти всім учням у межах доступного навчального часу (загальний стандарт досягнення)?
- Чи визначені певні досягнення для окремих учнів (навчання відповідно до індивідуальної спроможності)?
- Чи отримують учні можливість рухатися вперед від знання до дії, тобто, чи можуть вони впевнено застосувати знання, яких набули?
- На чому я зосереджуюся у своєму викладанні – на пізнавальній, особистій чи соціальній компетентності?
- У мене чітка ідея короткострокових і довгострокових завдань, які мають першорядне значення для мого класу, для навчальних груп, для окремих хлопчиків та дівчаток?
- Чи ясно і чітко я сформулював завдання?
Для вибору тем і матеріалів:
- Яка тема була обрана?
- Які є підстави для мого вибору?
- Як структурована моя тема?
- Чи відповідає мій вибір навчальному плану?
- Які аспекти обраної мною теми цікавлять моїх учнів?
- Яким чином навчання у школі пов’язане з навчанням поза її межами?
- Чи існує зв’язок між темою і реальним життям та оточенням учнів?
- Чи маю я загальне уявлення про зміст предмету, що дозволяє мені вибрати певну тему? Як я можу бути більш інформованим у даному питанні? Чи потрібно мені здійснювати будь-які дослідження або експерименти перед розглядом теми в класі?
- Які матеріали для вчителів, котрі розкривають специфічні аспекти даної теми, є доступними?
- Чи будуть мати учні, хлопчики та дівчатка, можливість використання власного досвіду, знань та навичок на уроках? (Наприклад, діти різного культурного або лінгвістичного походження).
- Чи буде запропонована тема однаково прийнятна для конкретних потреб обох статей?
- Чи цікавить мене обрана тема?
2 - Робочий файл 1: Розвиток компетентностей з ОДГ/ОПЛ
Три ключові сфери вивчення демократії та прав людини
Мета Освіти для демократичного громадянства – розвиток компетентностей у трьох ключових сферах, які завжди взаємопов’язані і тому мають бути розглянуті в комплексі.
Компетентність у політичному аналізі та судженнях
Учні формують компетентність в аналізі політичних подій, проблем і спірних питань та вчаться визначати власну позицію. Для повнішого розуміння їм необхідно вміти використовувати структурований аналіз, якому вони навчаються на уроках ОДГ.
Школярі опановують навички та вміння:
- визначати важливість політичних рішень для власного життя;
- визначати та оцінювати наслідки політичних рішень;
- визначати і представляти свою особисту точку зору і сприймати точку зору інших;
- сприймати та розуміти три виміри політики:
а) інституційний;
б) змістовий;
в) орієнтований на процес;
- аналізувати та оцінювати різні фази політичних процесів на мікро- (наприклад, життя школи), мезо- (наприклад, суспільство) і макрорівнях (національна і міжнародна політика);
- визначати факти, проблеми і рішення, за допомогою аналітичних категорій;
- визначати головні аспекти демократичних систем і пов’язувати їх з основними цінностями;
- ідентифікувати соціальні, юридичні, економічні, екологічні і міжнародні умови, події, практичну зацікавленість в обговоренні спірних поточних проблем;
- визначати шляхи представлення політичних питань ЗМІ.
Компетентність у використанні методів
Для того, щоб бути здатним брати участь у різних політичних процесах необхідні не тільки знання про політичний зміст, структури та процеси, але і загальні компетентності, які потрібні в інших сферах (комунікація, співпраця, обробка інформації, даних і статистики). Вміння дискутувати як особливо важливий елемент участі в обговоренні політичних питань є навичкою, якої учні набувають на уроках Освіти для демократичного громадянства. Мета – навчити учнів використовувати ці навички в методах, які широко представлені в політичному ораторстві (дискусії, дебати).
Школярі вчаться:
- знаходити, вибирати, обробляти, представляти та давати незалежний від ЗМІ та/ або нових ЗМІ власний аналіз (збір, систематизація, обробка статистики, карт, діаграм, схем, карикатур);
- використовувати матеріали ЗМІ і з критичної точки зору створювати власну медіапродукцію;
- застосовувати емпіричні методи (методи опитування та інтерв’ю).
Компетентність у прийнятті демократичних рішень та дій
Мається на увазі вміння презентувати та доводити у доброзичливій і адекватній формі свої політичні погляди, переконання та інтереси перед аудиторією.
Учні вчаться:
- правильно і впевнено висловлювати свій політичний погляд та вдосконалювати навички ведення різних форм діалогу;
- брати участь у суспільному житті і здатності діяти політично (усні навички комунікації, як, наприклад, доведення власної точки зору, обговорення, дебати, ведення дискусії; створення презентацій та плакатів, стінних газет, протоколів засідання, листів до редактора тощо);
- визначати власні можливості у здійсненні політичного впливу, створювати команду і працювати разом;
- відстоювати свою точку зору, але і йти на компроміс;
- розпізнавати антидемократичні думки і тенденції та здатність адекватно на них реагувати;
- поводитися природно в міжкультурному контексті.
2 - Робочий файл 2: Дві категорії методичних матеріалів у ОДГ/ОПЛ
Навчання неможливе без певних матеріалів, оскільки вони є засобом передачі змісту предмету, теми, інформації, даних тощо. Учні розвивають свою компетентність через дію, що означає – вони “виконують дію” з об’єктом. Перше, що спадає на думку під словом “об’єкт”, є, мабуть, підручник чи роздатковий матеріал, і вони дійсно відіграють важливу роль в ОДГ/ОПЛ.
Дві категорії методичних матеріалів ОДГ/ОПЛ
Зміст ОДГ/ОПЛ знаходить своє відображення у широкому спектрі навчальних матеріалів та посібників. Шкільні підручники та посібники – це приклади друкованої навчальної продукції. В інтерактивному навчанні багато матеріалів створюється самими вчителями й учнями. Матеріали є насправді актуальними та дієвими, оскільки створені людьми, для людей та певної ситуації. Отже, вчителі та учні виступають не лише користувачами, але й авторами. У II–VI томах цього видання з питань Освіти для демократичного громадянства та прав людини наводиться багато прикладів таких матеріалів, що були створені у процесі навчання, орієнтованого на завдання, або у проектах. А описи розділів і уроків досліджують навчальний потенціал учнів.
Навчальні завдання та необхідні матеріали для їх забезпечення
Таблиця наводить типові приклади взаємозв’язку двох категорій – друкованих навчальних матеріалів та продуктів, створених вчителями і учнями під час уроків. Хочемо наголосити, що ми не надаємо перевагу жодному із видів навчальних матеріалів окремо, тому що лише у їх взаємозв’язку навчальний процес стає дійсно ефективним. І навчання демократії та прав людини вимагає того, щоб вчителі серйозно ставилися до матеріалів, створених самими учнями.
Етапи розвитку компетентностей | Навчальні друковані та медіаматеріали | Матеріали, отримані у процесі навчання | |
Матеріали, створені вчителями | Матеріали, створені учнями | ||
Попередній досвід учня | Такі підручники та навчальні матеріали, звичайно, існують, наприклад, дитячі книги та фільми, але вони знаходяться поза межами компетенції вчителя | Попередні поняття, попередній досвід та процес соціалізації в сім’ї або з однолітками, попередньо набута інформація в школі та за її межами | |
Визначення теми уроку, створення плану уроку або всієї | Ідеї, що виникли під час мозкового штурму та дискусії | ||
Інформація | Поточні новини (друковані видання, телебачення, DVD, Інтернет) Шкільні підручники |
Лекція Забезпечення основними матеріалами (фліпчартами, маркерами, кольоровим папером тощо) |
Види учнівських робіт та продуктів (наприклад, деструктивна критика повідомлень, переданих через ЗМІ, рецензії, домашні завдання, презентації, аргументи в обговореннях та дебатах, коментарі, питання) |
Аналіз і судження | Політичні й наукові суперечності та дискусії (роздаткові матеріали, шкільні |
Інструкція до ключових понять Деструктивна критика |
|
Тренування навичок | Роздаткові матеріали (навчальні інструкції) | Демонстрація і тренування | Аналіз (зворотний зв’язок) |
Участь і діяльність | Керівництво навчальним процесом |
Досвід Питання, коментарі, усвідомлення, зацікавленість |
|
Оцінка і оцінювання | Тестові зошити Анкети Портфоліо | Спостереження |
Самооцінка Аналіз (зворотний зв’язок) Виявлення власних освітніх потреб |
2 - Робочий файл 3: Відбір і використання матеріалів у процесі навчання ОДГ/ОПЛ
Відбір медіаматеріалів
Як уже було зазначено вище, навчальні матеріали з ОДГ досить різноманітні. І саме вчителям та учням належить право їх вибору. Зазначимо, що учні обирають матеріал у процесі конструктивістського навчання. Нижче ми розглянемо роль учителя у відборі матеріалів для уроків ОДГ/ОПЛ.
Критерії відбору медіаматеріалів
- Надійність: Чи добре відомі автор, джерело, час створення? Текст, дані та факти взяті з першоджерела, учні (другого року навчання) здатні помітити певні внесені до них зміни.
- Відповідність: Чи відповідає матеріал рівню розуміння учнів та розвитку їх компетентностей, у тому числі їх досвіду деконструктивної критики? Матеріали мають відповідати середньому ступеню складності, що вимагає певних зусиль для їх вирішення, і таким чином удосконалюватиме навички учнів, їх знання, розуміння та силу судження.
- Доцільність: Чи відповідає матеріал інтересам учнів? Він розкриває цікаві та важливі для учнів теми. Учні можуть пов’язати його зміст зі своїм попереднім досвідом.
- Принцип ідеологічної свободи/плюралізму поглядів: Чи висловлює матеріал різні точки зору? Чи не нав’язує він учням лише певні думки, судження, інтереси? (Див. матеріали розділу “Професійна етика вчителя ОДГ/ОПЛ”).
Використання матеріалів, створених учнями
Письмові роботи, малюнки, зображення тощо: Вчитель може вивчити ці матеріали перед або після уроків і вирішити, яким чином їх можна використати.
Усні відповіді, доповіді тощо ставлять перед учителем значно важчі завдання, оскільки він має реагувати одразу і часто імпровізувати. Дивіться файл “Ведення пленарної дискусії” цього тому.