Різні виміри оцінювання досягнень учнів включають три рівні. Ця кубічна модель демонструє взаємозалежність трьох вимірів.
Вимір 1 – Підходи: Учні можуть оцінити себе (самооцінка) або можуть бути оцінені іншими (стороння оцінка).
Вимір 2 – Форми: Оцінювання може мати три різних форми: оцінювання навчального процесу, оцінювання навчальних досягнень та перспективи. Кожна форма має свої переваги і недоліки.
Вимір 3 – Стандартний підхід: Для оцінки вчитель може орієнтуватись на індивідуальні стандарти (учень), цільові стандарти (мета навчання) або на соціальні стандарти (позиція учня в класі). Такий підхід, що базується на стандартах, впливає на майбутнє навчання учня.
Перед тим, як ми будемо розмірковувати над питанням виміру оцінювання, ми повинні вирішити для себе, яку компетентність оцінюємо. У ОДГ/ОПЛ, як згадувалось раніше, це три компетентності: компетентність аналізу, компетентність політичного судження, компетентність дії.
У цьому відношенні ми можемо підняти питання, які стосуються аспекту врегулювання чітких та об’єктивних критеріїв оцінки й оцінювання:
- Які важливі складові впливають на оцінювання (знання фактів, “інструменти мислення та дії”, навички та вміння)?
- Чи оцінювання учнівських робіт визначено за неупередженими критеріями?
- Чи відповідає зміст тестових завдань навчальним програмам?
- Чи були заздалегідь визначені критерії кожної оцінки (різні рівні досягнень учнів)?
- Чи дає учням перевірка знань можливість зрозуміти, якого навчального рівня вони досягли?
- Чи були розроблені різні види контролю для учнів з різними можливостями?
- Чи можуть учні самостійно визначити доцільність проведення тесту (тобто чи можуть вони обрати відповідний час для його виконання)?