Блоки задумані як невеликі проекти, в яких учні стикаються з проблемами, що є типовими в роботі над проектом – стосуються предмета, організації роботи, спілкування, дотримання термінів тощо. Знаходячи способи, як визначити і вирішити ці проблеми, учні розробляють широкий спектр компетенцій (навчання на основі вирішення завдань).
У блоці 1 діти отримують завдання створити квітку, яка носитиме їхнє ім’я та міститиме їхню фотографію. Тільки від них залежить, наприклад, яким чином вони створять цю квітку, де візьмуть матеріали, як вони знайдуть фото, яким чином розпланують свій час. У такий спосіб діти будуть учитися багатьом речам «на роботі», але вчителю необхідно ретельно обміркувати обрамлення завдання, вирішуючи наступні питання: Скільки часу буде у дітей? Які матеріали я повинен надати? Чи повинен я надати деякі вже готові частини для квітів? (Див. варіації для проекту, викладені в блоці 1.)
Цей приклад показує, що у дуже ранньому віці дітей заохочують до взяття на себе відповідальності за свою роботу в класі, по суті поділяючи відповідальність із вчителем. Такий тип навчального досвіду важливий, якщо учням доведеться планувати свою роботу більш самостійно на більш пізньому етапі.
В освіті з прав дітей, як напрямку ОДГ, учитель діятиме у широкому спектрі ролей і заходів. Навчання «про» права дітей відповідає класичній функції інструктування та інформування – за допомогою лекції, читання завдання, відеокліпу тощо. Навчання «через» і «для» прав дітей, з іншого боку, вимагає від учителя зображення його або її поведінки та його або її особистості як зразка для наслідування. Діти сприймають послання дорослого як таке, що заслуговує на довіру, якщо послання підкріплюється його або її поведінкою, наприклад, тоном голосу та рівнем розуміння, терпінням, справедливістю або заохоченням. Як показано в усіх розділах цієї книги, методи викладання та навчання тісно пов’язані з предметом. Підхід у формі навчання на основі вирішення завдань вимагає від учителя ретельного планування та підготовки, внаслідок чого може здаватися, що вчитель є бездіяльним у класі. Однак, поки учні працюють, учитель повинен пильно за ними спостерігати, щоб виявляти та ефективно реагувати на їхню компетентність та потреби у навчанні з позиції знань і розуміння, розвитку навичок та цінностей.