7. Метод як спосіб пізнавальної діяльності: проблемно-спрямоване навчання ОДГ/ОПЛ

У традиційному навчанні, що має репродуктивний характер, процес навчання громадянській освіті часто зводиться до простого викладення фактів про принципи роботи інституційної системи країни. Зміст цього курсу не змінюється з часом, тому часто викладається одними й тими ж методами та піддається одним і тим же тестовим перевіркам. З точки зору учня, немає великої різниці між запам’ятовуванням фактів про принципи діяльності парламенту чи про різновиди прісноводної риби, коли мова йде про “навчання” для успішного складання тесту сьогодні і забування матеріалу завтра. Такий навчальний підхід для виховання громадян у демократичному суспільстві, що базується на дотриманні прав людини, не може бути дієвим.

В ОДГ/ОПЛ отримання знань про державний устрій країни має свою ціль – учні повинні не тільки володіти теорією, але й здійснювати її практично (навчання для демократії і прав людини). Проте політична участь вимагає підготовки і досвіду. Тому в ОДГ/ОПЛ навчання повинно бути пізнавальним. Освіта про демократію і права людини вимагає правильного підбору методів. Учням потрібно створити відповідні навчальні умови, необхідні для інтерактивного конструктивістського навчання та оволодіння компетентностями. Коротко кажучи, учні повинні бути активними та взаємодіяти – саме такий принцип лежить в основі їх діяльності.

З точки зору вчителя, ретельно розроблені завдання – це головні інструменти, що підтримують процеси активного навчання. У проектуванні або адаптації навчальних завдань учитель враховує всі основні аспекти навчального процесу: структуру змісту і навчальні цілі, рівень початкової підготовки учнів, навчальні можливості, інформаційні засоби і робочу атмосферу в класі.

ОДГ/ОПЛ, по суті, організовані як проблемно-спрямоване навчання. Для допомоги у його плануванні у томах II–VI наводиться багато прикладів та описів проблемно-спрямованих завдань, об’єднаних у теми, що складаються із чотирьох уроків. Завдання такого типу поділяються на три основні категорії: моделювання реальних життєвих ситуацій у класі, дослідження в реальних життєвих ситуаціях і продукти учнівської діяльності. У наступній таблиці наводяться приклади до кожної з цих категорій.

Досвід показав, що учні дуже цінують свободу, яка їм надається у певних обставинах, та довіру вчителя щодо ефективного розподілу ними часу. Учні лише тоді навчаться брати відповідальність на себе, коли отримають свободу діяти. Звичайно, існує ризик невдачі, але ризик – благородна справа. Крім того, діти можуть досягти результату, на який не чекав сам учитель, у цьому випадку вчитель набуває нового досвіду щодо можливостей розвитку компетентностей учнів та їх майбутніх потреб у навчанні. В даному випадку процес навчання є таким же важливим, як і результат.

У проблемно-спрямованому навчанні учні стикаються з проблемами, що не лише мають відношення до змісту та навчальної тематики, але й до організації їх діяльності. Вони повинні зрозуміти все самостійно та знайти відповідне рішення. Завдяки цьому кожне завдання проблемно-спрямованого навчання пропонує широкий потенціал для тренування навичок, таких як планування робочого часу, планування роботи, командна робота, отримання матеріалів та відбір інформації, пошук та використання засобів навчання. Проблемно-спрямоване навчання досить гнучке, що дозволяє пристосувати завдання до здібностей учнів.

Проблемно-орієнтоване навчання наближає учнів до дорослого життя – ми всі маємо вміти діяти без учителя або тренера. Тому під час навчання вчитель повинен намагатися не втручатись у ситуацію занадто часто. Він лише виконує роль тренера, замість звичної ролі лектора чи екзаменатора.

• Учитель спостерігає, як учні вирішують запропоновані їм проблеми, і не вдається до будь-яких закликів швидкого знаходження рішень. Роль учителя полягає в тому, щоб надати певні поради та за необхідності частково полегшити завдання. Але певною мірою учні самі повинні “пережити” реальну ситуацію.
• Учитель спостерігає за роботою учнів, оцінюючи їх з двох точок зору – процесу навчання і навчальних досягнень.²² У процесі роботи вчитель неодмінно може визначити навчальні потреби учнів та зробити перші кроки у напрямку подальшого планування уроків ОДГ.
• Учитель може також запропонувати себе як “джерело” інформації, за потребою надаючи групі необхідну інформацію. Ситуація може змінюватись – учні самі вирішують, коли і на яку тему вони хочуть отримати відповідь учителя.

²²Див. частину II розділ 5, робочий файл 3 цього тому.

Проблемно-орієнтоване навчання потребує рефлексії та неодмінного підбиття підсумків, наприклад, які відчуття мають учні після рольової гри – комфорт, розчарування, гнів.

Після пленарної дискусії під керівництвом учителя учні аналізують власну діяльність – чому, як і для чого вони навчались. Без такої рефлексії зусилля, докладені під час проблемного навчання, будуть просто дією задля дії. З точки зору конструктивістського навчання, рефлексія – це час для абстрактного і систематичного аналізу та оцінки. Вчитель може лише викласти поняття, додаткову інформацію, які забезпечать контекст проблемно-орієнтованого навчання.